<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:yandex="http://news.yandex.ru" xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/" xmlns:turbo="http://turbo.yandex.ru" version="2.0">
	<channel>
		<title>статті</title>
		<link>https://alvivira.com</link>
		<language>ru</language>
		<item turbo="true">
			<title>Історія породи Девон Рекс</title>
			<link>https://alvivira.com/tpost/ijpu1u4z81-storya-porodi-devon-reks</link>
			<amplink>https://alvivira.com/tpost/ijpu1u4z81-storya-porodi-devon-reks?amp=true</amplink>
			<pubDate>Sun, 19 Jul 2026 21:57:00 +0300</pubDate>
			<enclosure url="https://static.tildacdn.com/tild6334-3435-4332-b338-303839643934/IMG_9688-1.jpg" type="image/jpeg"/>
			<description>Як кошеня із занедбаної шахти стало улюбленцем мільйонів</description>
			<turbo:content>
<![CDATA[<header><h1>Історія породи Девон Рекс</h1></header><figure><img src="https://static.tildacdn.com/tild6334-3435-4332-b338-303839643934/IMG_9688-1.jpg"/></figure><div class="t-redactor__text"><p style="text-align: center;"><strong style="color: rgb(106, 89, 76);">Історія породи Девон Рекс: як&nbsp;кошеня із занедбаної шахти стало улюбленцем мільйонів</strong></p><br /><span style="color: rgb(106, 89, 76);">	Кожен, хто вперше бачить Девон Рекса, ставить одне й&nbsp;те&nbsp;саме питання: звідки взялась ця&nbsp;порода з&nbsp;вухами кажана, оксамитовою хвилястою шерстю та&nbsp;мордочкою, яку так часто порівнюють з&nbsp;ельфійською? Відповідь починається не&nbsp;в&nbsp;розпліднику, а&nbsp;в&nbsp;маленькому англійському містечку&nbsp;— і в&nbsp;буквальному сенсі під землею.</span><br /><br /><p style="text-align: center;"><strong style="color: rgb(106, 89, 76);"> </strong><span style="color: rgb(106, 89, 76);">	</span><strong style="color: rgb(106, 89, 76);">Кіт із покинутої олов’яної шахти</strong></p><br /><span style="color: rgb(106, 89, 76);">	Історія почалась у&nbsp;1959−1960 роках у містечку Бакфастлі, графство Девоншир, Англія. Неподалік знаходилась покинута олов’яна шахта, де&nbsp;мешкав здичавілий кіт-самець із незвичайною кучерявою шерстю. Що&nbsp;сталося з&nbsp;ним самим після описаних нижче подій, історія не&nbsp;зафіксувала&nbsp;— він так і залишився вуличним котом і увійшов в історію породи лише як&nbsp;носій унікального гена.</span><br /><span style="color: rgb(106, 89, 76);">	Жителька містечка Берил Кокс прихистила бездомну трьохколірну кішку. Ця кішка завагітніла від дикого кота із шахти, і невдовзі народила кошенят. Серед звичайних кошенят виявилось одне з&nbsp;незвичайною хвилястою шерстю, такою&nbsp;ж, як&nbsp;у&nbsp;батька. Це&nbsp;кошеня Берил Кокс залишила собі й&nbsp;назвала Кірлі (Kirlee). Це&nbsp;був хлопчик.</span><br /><br /><p style="text-align: center;"><span style="color: rgb(106, 89, 76);">	</span><strong style="color: rgb(106, 89, 76);">Помилка, яка привела до відкриття нової породи </strong></p><br /><span style="color: rgb(106, 89, 76);">	Берил Кокс знала про існування Корніш Рексів&nbsp;— породи з&nbsp;подібною кучерявою шерстю, відкритої на&nbsp;десять років раніше в&nbsp;сусідньому графстві. Логічно було припустити, що Кірлі — носій того самого гена. Кірлі декілька разів в’язали з&nbsp;Корніш Рексами, сподіваючись розширити генофонд породи. Однак схрещування Кірлі з&nbsp;Корніш Рексами раз у&nbsp;раз давало виключно гладкошерстих кошенят. Це&nbsp;було несподіванкою: якби ген був той самий, частина кошенят мала&nbsp;б успадкувати кучеряву шерсть.</span><br /><span style="color: rgb(106, 89, 76);">	Після серії контрольних в’язок заводчики дійшли висновку: ген Кірлі — це&nbsp;окрема, самостійна мутація, не&nbsp;пов'язана з&nbsp;геном Корніш Рекса. Так з’явилося наукове розмежування: ген I&nbsp;Rex (Корніш) і ген&nbsp;II Rex (Девон)&nbsp;— дві незалежні природні мутації, що&nbsp;виникли в&nbsp;сусідніх графствах майже одночасно, але генетично не&nbsp;пов'язані одна з&nbsp;одною.</span><br /><span style="color: rgb(106, 89, 76);">	Це відкриття й&nbsp;дало початок новій, самостійній породі — Девон Рекс, названій на&nbsp;честь графства, де&nbsp;все почалося.</span><br /><br /><p style="text-align: center;"><strong style="color: rgb(106, 89, 76);"> </strong><span style="color: rgb(106, 89, 76);">	</span><strong style="color: rgb(106, 89, 76);">Від однієї мутації до&nbsp;визнаної породи </strong></p><br /><span style="color: rgb(106, 89, 76);">	Щоб закріпити унікальний ген, заводчики активно використовували інбридинг&nbsp;— Кірлі в’язали з&nbsp;його&nbsp;ж нащадками та&nbsp;з&nbsp;кицьками різних порід, включно з&nbsp;домашніми короткошерстими, сіамськими й&nbsp;британськими короткошерстими кішками. Це&nbsp;дозволило не&nbsp;лише зберегти хвилясту шерсть, а&nbsp;й&nbsp;розширити генетичну базу породи, уникаючи надмірного звуження генофонду.</span><br /><span style="color: rgb(106, 89, 76);">	У&nbsp;1968 році перших представників породи завезли до&nbsp;США, де&nbsp;вона швидко здобула прихильників. У&nbsp;1979 році Девон Рекс отримав офіційне визнання від Cat Fanciers' Association (CFA)&nbsp;— однієї з&nbsp;найбільших фелінологічних асоціацій світу. Сьогодні порода визнана всіма провідними реєстрами, включно з&nbsp;WCF, TICA та&nbsp;FIFe.</span><br /><br /><p style="text-align: center;"><span style="color: rgb(106, 89, 76);">	</span><strong style="color: rgb(106, 89, 76);">Чому Девон Рекса називають «ельфом» і навіть «інопланетянином» </strong></p><br /><span style="color: rgb(106, 89, 76);">	Незвичайна зовнішність породи&nbsp;— не&nbsp;просто примха природи, а&nbsp;результат тієї самої мутації, яка дала кучеряву шерсть. Великі, низько посаджені вуха, широкі вилиці, великі очі та&nbsp;злегка кирпатий ніс створюють впізнаваний «ельфійський» образ, за&nbsp;який породу так люблять.</span><br /><span style="color: rgb(106, 89, 76);">	За&nbsp;легендою, саме зовнішність Девон Рекса частково надихнула Стівена Спілберга на&nbsp;образ інопланетянина в фільмі «E.T."&nbsp;— режисер сам був власником кота цієї породи.</span><br /><span style="color: rgb(106, 89, 76);">	Цікавий факт і про характер: перший Девон Рекс, Кірлі, за&nbsp;спогадами заводчиків, був справжнім артистом&nbsp;— його можна було навчити ходити по&nbsp;канату та&nbsp;приносити іграшки. Ця&nbsp;кмітливість і бажання взаємодіяти з&nbsp;людиною й&nbsp;досі залишаються візитівкою породи: недарма власники часто порівнюють Девон Рексів із собаками за відданістю та цікавістю до&nbsp;всього, що&nbsp;робить господар.</span><br /><br /><p style="text-align: center;"><span style="color: rgb(106, 89, 76);">	</span><strong style="color: rgb(106, 89, 76);">Порода, що&nbsp;народилась із випадковості </strong></p><br /><span style="color: rgb(106, 89, 76);">	Найдивовижніше в історії Девон Рекса&nbsp;— те, наскільки випадковою вона була. Не&nbsp;було цілеспрямованої селекційної програми, яка планувала створити нову породу: був один кіт у&nbsp;покинутій шахті, одна допитлива жінка, яка помітила незвичайне кошеня, і кілька заводчиків, готових розібратися в&nbsp;тому, що&nbsp;на&nbsp;перший погляд здавалось помилкою.</span><br /><span style="color: rgb(106, 89, 76);">	Так із генетичної випадковості за кілька десятиліть народилась порода, яка сьогодні підкорює серця власників по&nbsp;всьому світу&nbsp;— включно з&nbsp;нашим маленьким розплідником в&nbsp;Україні.</span></div>]]>
			</turbo:content>
		</item>
		</channel>
</rss>