Звідки взялась інформація про гіпоалергенність девон рексів
Міф про гіпоалергенність девон рексів тримається на трьох спостереженнях, кожне з яких по-своєму правдиве.
По-перше, у девон рексів коротка, хвиляста, тонка шерсть. Візуально здається, що такої шерсті «мало», а отже, і алергенів має бути менше.
По-друге, девон рекси линяють помітно менше, ніж, наприклад, персидські чи сибірські коти. Менше шерсті на дивані і по кутках і тому породу часто рекомендують людям, яких дратує шерсть у побуті. Але «менше шерсті на підлозі» і «менше алергії» — це два різні твердження.
По-третє, є реальні історії людей, які страждали від алергії на звичайних котів, але спокійно живуть із девон рексом. Такі історії справді трапляються, і вони не вигадані. Але вони говорять не про породу в цілому, а про індивідуальну реакцію конкретної людини на конкретну тварину.
Цікаво, що навіть наукова спільнота не відкидає твердження про гіпоалергенність девон рексів повністю. Дослідження, опубліковане у Scientific Reports (2024), зазначає, що зниження вироблення Fel d 1 спостерінається у низки порід — балінезів, яванезів, сибірських котів, девон рексів, російських блакитних, корніш рексів, бенгалів, орієнталів, лаперм і сфінксів. Але автори тієї ж роботи одразу уточнюють, що ця інформація залишається дискусійною, а не науково підтвердженою.